Український радянський художник-авангардист українсько-польського походження, один із засновників нових напрямків в абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва.

Народився у Києві у сім'ї Северина та Людвіки Малевичів. Батько був інженером цукрового виробництва, тому сім'я часто переїжджала з одного містечка до іншого, від однієї цукроварні до іншої.
Вважають, що аматорським малюванням К.Малевич почав займатися в Конотопі, де його родина мешкала у 1894—1895.

Малювати вчився у Миколи Пимоненка, в Київській мистецькій школі (1895–1897).
У 1904 переїхав у Москву. Вдосконалював майстерність в училищі живопису, скульптури і архітектури (1904–1905) та в студії Ф. Рерберга (1905–1910).

У картинах першого періоду творчості намагався поєднати принципи кубізму, футуризму і експресіонізму. Брав участь у виставках об'єднань художників «Бубновий валет» (1910) і «Віслючий хвіст» (1912) та ін., на яких виставляв свої роботи, написані в неопримітивіському: («Селяни в церкві», 1911-12; «Врожай», 1911) та кубофутуристському стилі («Англієць в Москві», 1914).

У "селянський" період життя (1910-1920-ті рр.) Казимір Малевич започатковує "трудовий жанр". Його фігури – "примітивістсько спрощені, навмисно збільшені й деформовані, що ясно свідчить про "рішучий перелом" у мистецтві Малевича ("Жниця", "Тесля", "Селянка з відрами й дитиною", "Збирання жита", Голова селянської дівчини" та ін.). Створюючи ці та інші твори, художник уже не просто деформував, а розчленовував їх на геометризовані частини тіла, надаючи їм вельми "універсальну і міцну конструкцію кубізму". "У кубістів є...одна цінність – не копіювати предмети, а створити картину", – писав у одній зі своїх теоретичних робіт митець.

"Кубофутуристичний" напрям (1913-1914) у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. Саме в 1913 р. він бере участь у оформленні постановки футуристичної опери "Перемога над Сонцем", яка була продемонстрована в "першому в світі театрі футуристів". Характерно, що на театральній сцені, а не на окремому полотні вперше було представлено "Чорний квадрат" Малевича, створений ним як декорація до спектаклю. Це був перший крок до супрематизму (найвищого етапу в мистецтві). Супрематизм, на думку митця, мав "у своєму історичному розвитку три ступені чорного, кольорового і білого". "Чорний квадрат", "Чорне коло" і "Чорний хрест" – три форми, що починали чорний етап та стали "трьома китами", на яких утверджувалась супрематична система в живописі. Своєї останньої стадії супрематизм досяг у 1918 р. У цей час повністю зникає колір у живописі Малевича: з'являється найепатажніша картина "Білий квадрат на білому фоні", яка утверджувала "знак чистоти людського творчого життя". Таким чином, як вважав Малевич, він досяг живописного абсолюту і дійшов висновку, що "місія живопису закінчена". "Про живопис у супрематизмі не може бути і мови, живопис давно себе зжив, і сам художник пережиток минулого", – зазначав К.Малевич.



Став одним із засновників абстрактого мистецтва. 1915 року започаткував новий модерністський напрям у мистецтві — супрематизм. 7 грудня 1915 року вперше виставив картину «Чорний квадрат на білому тлі», яка перетворилася на ікону абстрактного мистецтва. Згодом з'являється картина «Біле і чорне». Малевич видавав журнал «Supremus» (1916).

У 1919–1922 викладав у художній школі Вітебська, а в 1923–1927 — директор Інституту художньої культури в Ленінграді.

У 1927 переїхав до Києва, де зусиллями Миколи Скрипника Малевичу було створено нормальні умови для творчості. Публікував статті на мистецьку тематику в журналі «Нова ґенерація» (1928–1929) у Харкові.

У 1927–1930 викладав у Київському художньому інституті, де в цей час працювали Михайло Бойчук, Віктор Пальмов, Федір Кричевський, Вадим Меллер, Олександр Богомазов, Василь Касіян, мав намір працювати з О.Архипенком. Але початок репресій в Україні проти інтелігенції змусив Малевича знову повернутись у Ленінград.

Восені 1933 року митець захворів і 15 травня 1935 року помер. На його могилі під Санкт-Петербургом відтоді височіє ідеальний куб з чорним квадратом роботи російського скульптора М.Сутіна...